Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом.

День боротьби з туберкульозом вже більше 30 років відзначають 24 березня. Міжнародний день було засновано Міжнародним союзом боротьби з туберкульозом та легеневими захворюваннями спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Дата була приурочена до ювілею відкриття збудника хвороби – палички Коха.
Саме в цей день в 1882 році в Берліні доктор Роберт Кох оголосив про відкриття бацили цієї страшної хвороби, а в 1982 році, у зв’язку з 100-річною річницею сенсаційного історичної доповіді Коха, 24 березня був оголошений Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. Емблемою обрана ромашка – символ чистого дихання легенів.
Туберкульоз донині вважається однією з головних причин високої смертності в усьому світі. Більшість летальних випадків відбувається в країнах, що розвиваються, де профілактика небезпечного захворювання до цих пір знаходиться на дуже низькому рівні.
День боротьби з туберкульозом заснований з метою широкого інформування різних верств населення про захворювання і необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою, пропаганди здорового способу життя, формування у медичного персоналу загальної лікувальної мережі настороженості щодо туберкульозу.
Боротьба із захворюванням не обмежується щорічним святкуванням. У 2006 році був розроблений Глобальний план боротьби з туберкульозом, метою якого є скорочення смертності від легеневого захворювання.
Всеукраїнський місячник та Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом у цьому році проводиться під ініційованим гаслом ВООЗ «Єднаймося задля подолання туберкульозу».

 

Причини захворювання, симптоми та наслідки

Туберкульоз – інфекційне захворювання, яке викликається мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком клітинної алергії, поліморфною клінічною картиною і утворенням специфічних гранульом в різних тканинах і органах. 
Туберкульоз відомий з давніх років і представляє до цих пір важливу соціальну та медичну проблему. У світі щорічно захворюють 8 млн. осіб, а вмирають від туберкульозу 3 млн. Величина пандемії настільки широка, що ВООЗ в 2003 р оголосила туберкульоз проблемою «великої небезпеки». У всьому світі в останні роки захворюваність на туберкульоз підвищилася. Основні причини підвищення захворюваності: глобальне зниження рівня життя населення, яке спричинило погіршення якості харчування; підвищена міграція населення з епідемічно несприятливих районів, поява стійких до специфічної терапії штамів і зменшення якості і масштабів проведення комплексу протитуберкульозних заходів. 
Щоб знизити гостроту проблеми, в якості головних компонентів програми по боротьбі з цією хворобою ВООЗ визначила активне виявлення хворих на туберкульоз та проведення протитуберкульозної імунізації.
У людини туберкульоз викликають мікобактерії. Вони стійкі в зовнішньому середовищі: 3-4 міс. зберігаються на сторінках книг, 10 днів – у вуличному пилу, у воді – до року, десятиліттями – в замороженому стані. Гинуть протягом декількох хвилин при УФО і кип’ятінні.
На туберкульоз хворіють усі вікові групи – від новонароджених до людей похилого віку.

 

Основні джерела інфекції: 

хвора людина, молочні та м’ясні продукти від хворих на туберкульоз тварин. Шляхи передачі: повітряно-крапельний – частіше; можливий також трансплацентарний шлях інфікування (при вагітності від матері до плоду). 
Основні чинники передачі інфекції – контакт з бактеріовидільником тривалого характеру, імунодепресія, голодування, погані соціально-побутові умови.. Не характерна періодичність і сезонність захворюваності. Джерело інфікування не вдається встановити майже в 90% випадків. Ризик розвитку захворювання підвищується із зменшенням віку дитини в період інфікування. 
Особливістю туберкульозної інфекції є тривале (протягом багатьох років, а в деяких випадках і довічно) збереження життєздатного збудника в лімфатичних вузлах, осередках дисемінації і в первинному осередку. Ослаблення організму і зниження імунітету при інфекційних (ВІЛ-інфекція, вірусний гепатит, хвороба кір) та інших захворюваннях призводять до активізації здавалося б повністю «згаслих» вогнищ. Двома основними факторами визначається ризик зараження туберкульозом: підвищена сприйнятливість до інфекції і контакт з хворим відкритою формою туберкульозу.

 

До групи ризику входять: 

Особи, які перебувають в тісному, постійному побутовому контакті з хворим (студенти в гуртожитку, члени однієї сім’ї); 
Люди, які зловживають наркотиками, алкоголем; Особи без постійного місця проживання; 
Медичні працівники; 
Працівники пенітенціарних установ або ув’язнені.
Туберкульоз найчастіше вражає органи дихальної (бронхи і легені) і сечостатевої систем. Ураження кісток тазу і хребта найбільш часто зустрічаються при кістково-суглобових формах туберкульозу. 
Розрізняють два основні види: позалегеневий туберкульоз і туберкульоз легень.

 

Симптоми туберкульозу легенів.

При туберкульозі легенів у людини спостерігається різке зниження маси тіла. Такі люди виглядають худими і блідими, загострюються риси обличчя. У разі хронічної форми туберкульозу відзначається дуже сильне виснаження. При обмежених формах захворювання у пацієнтів спостерігається сильна слабкість, надмірна втомлюваність, особливо сильно проявляється вранці, і знижена працездатність.
При наявності легеневого туберкульозу у дітей вони починають відставати в навчанні, погано спати і їсти. 
У всіх хворих спостерігається кашель. Спочатку кашель є сухим і наполегливим, особливо сильно він проявляється в ранкові та нічні години. Сухий кашель з часом змінюється вологим і супроводжується мокротинними виділеннями. Такий кашель носить хронічний характер і він не проходить навіть після трьох тижнів лікування, що відразу ж має насторожити хворого.
У разі ГРЗ, запалення легенів або бронхіту також спостерігається кашель, але він носить зовсім інший характер і турбує менш тривалий час. 
У разі обмежених форм туберкульозу легенів, температура тіла хворого може підвищуватися максимум до 38 градусів. Такі температурні скачки, як правило, відзначаються у вечірній чи нічний час і супроводжуються ознобом і надмірним виділенням поту. Тільки при обширних формах інфекційного процесу можливі дуже високі скачки температури тіла.
Одним з основних симптомів даного захворювання є кровохаркання. Даний симптом, як правило, відзначається при інфільтративному туберкульозі та деяких інших його формах. Ця ознака в більшості випадків проявляється відразу ж після нападу кашлю. Крім мокротиння, в такі моменти назовні виходить в невеликих кількостях ще й свіжа кров. Такі випадки можуть призвести до виникнення легеневої кровотечі, яка може послужити причиною смерті хворого. Необхідно в разі його розвитку терміново викликати швидку допомогу.
Важливо знати відміні риси туберкульозного кровохаркання і цього ж стану при раку легенів або серцевій недостатності.

 

Симптоми при позалегеневому туберкульозу.

Туберкульозна паличка здатна вражати не тільки легені, але й інші органи. Виявити позалегеневий туберкульоз, як правило, вдається тільки після виключення всіх інших захворювань з такими ж ознаками. Виявити його набагато швидше вдається в тому випадку, якщо у хворого раніше була відзначена легенева форма туберкульозу.
Симптоми позалегеневої форми безпосередньо залежать від локалізації інфекційного процесу. 
Туберкульоз головного мозку і мозкових оболонок: виникає найчастіше впродовж одного – двох тижнів. 
Туберкульоз центральної нервової системи в більшості випадків спостерігається в дитячому віці або у дорослих людей з ослабленою імунною системою. Спочатку про себе дають знати сонливість, безсоння, надмірна дратівливість і підвищення температури. Уже через тиждень хворого починають турбувати блювота і головні болі. Крім цього, також відзначаються больові відчуття в області спини при витягуванні нижніх кінцівок або в лежачому положенні при нахилі голови до грудей, а також м’язова напруженість потиличної частини шиї. Також відзначаються різні нервові розлади.
Туберкульоз хребта, кісток і суглобів: супроводжується обмеженням рухливості, патологічними переломами, нестабільністю, а також больовими відчуттями в районі уражених ділянок тіла. Дуже важливо відрізнити дану патологію від безлічі інших захворювань опорно-рухового апарату. 
Туберкульоз органів травного тракту: виявляється такими симптомами: періодичні запори і проноси, метеоризм, болі в животі, кров в калових масах, тривале підвищення температури. Цілком можливий і розвиток непрохідності кишечнику. 
Туберкульоз шкіри: проявляється у вигляді щільних ущільнень і вузликів, локалізованих під шкіряним покровом, які з часом збільшуються, розривають шкіру і вивільняють характерні сирнисті маси білого кольору. Можуть бути й інші ознаки даної патології. 
Туберкульоз органів сечостатевої системи: може локалізуватися в різних сечостатевих органах як чоловіків, так і жінок. Поразці, в більшості випадків, піддаються нирки. До симптомів, що виявляються при ураженні нирок, можна віднести: больові відчуття в ділянці нирок і в області спини, кров у сечі, а також підвищення температури тіла. Набагато рідше туберкульозна паличка локалізується в сечівнику, сечоводах і сечовому міхурі. У даних випадках розвиваються численні порушення процесу сечовипускання: сеча з кров’ю, затримка сечі, больові відчуття і т. д. В разі поразки паличкою Коха статевих органів цілком можливе формування і такої дуже серйозної патології як безпліддя.

 

Як вберегтися від туберкульозу? 

Якщо ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, вас турбує вночі кашель, маєте знижений апетит, підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне – вчасно звернутися за допомогою. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування. Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування.
При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко.Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження. Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші). 
Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії, необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, часто провітрювати.
Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). 
Суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м’яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купуйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд. 

 

Якщо вдома хворий на туберкульоз 

Хворий на туберкульоз стає джерелом захворювання своїх рідних, особливо дітей. Необхідно негайно госпіталізувати хворого з відкритою формою туберкульозу. Особам, що проживають разом із хворим, негайно звернутись до лікаря. 
Якщо хворий не госпіталізований: виділити окрему кімнату або окремий куток і відгородити ширмою; обов’язково ізолювати дітей від хворого;хворому виділити: окреме ліжко, постіль, білизну, посуд, засоби особистої гігієни, які після забруднення знезаражують, а постіль і одяг прасують; хворий на туберкульоз під час кашлю повинен прикривати рот і ніс серветкою, що значно зменшить кількість інфекційних краплин, які потрапляють у повітря. 
Отже, краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. Чим раніше виявлений туберкульоз, тим ефективніше його лікування. Будьте пильні! Пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!